Пробач я сьогодні якийсь не такий,
Я збуджений, розбуджений, а може просто злий.
Мені хотілось щоб все було не намарно,
Хотіло, хотілось щоб все було bardzo garno.
Мені здалося, що між нами щось не нормально,
Мені здалося, що між нами щось аномально.
Та насправді це ілюзія, між нами стіна.
Ти німа, ти німа, ти німа.

Я не можу більше мовчати,
Я не можу більше кричати,
Між нами звукова стіна.
Ти німа, ти німа.

Я не можу більше мовчати,
Я не можу більше кричати,
Між нами звукова стіна.
Ти німа, ти німа.

Без обличчя сиджу на руїнах,
В тілі тримаю думку одну.
Небо віддай мені крила.
Небо без них я пропаду!
Час ображений не мене,
Час втопить всіх у своїй пустоті.
Нікому вже нічого не треба.
І тільки дерева не бояться темноти.
Все що я зміг сказати,
Я не можу терпіти, я не можу мовчати.
Я з’їдаю зло, а зло з’їдає мене.
Я не бачу тебе, а ти не бачиш мене.

Я не можу більше мовчати,
Я не можу більше кричати,
Між нами звукова стіна.
Ти німа, ти німа.

Я не можу більше мовчати,
Я не можу більше кричати,
Між нами звукова стіна.
Ти німа, ти німа.

Я не можу більше мовчати,
Я не можу більше кричати,
Між нами звукова стіна.
Ти німа, ти німа, ти...

Мовчи...
Мовчи...
Мовчи...
Мовчи...