музика Василя Михайлюка
слова Миколи Юрійчука

Знов зозулі голос чути в лісі,
Ластівки гніздечко звели в стрісі (крыше),
А вівчар жене отару плаєм (тропою),
Тьохнув пісню соловей за гаєм.

Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу (к свадьбе), вбралася калина.
Вівчара в садочку, в тихому куточку
Жде дівчина, жде.

Йшла вона в садок повз осокори (мимо тополя)
Задивилась на високі гори.
Десь з беріз спадають чисті роси,
Цвіт калини приколола в коси.

Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу, вбралася калина.
Вівчара в садочку, в тихому куточку
Жде дівчина, жде.

Вже за обрій (горизонт) сонечко сідає,
З полонини їй вівчар співає:
“Я прийду до тебе як отару
З водопою зажену в кошару”.

Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу, вбралася калина.
Вівчара в садочку, в тихому куточку
Жде дівчина, жде.

Ось і вечір: вівці біля броду
З Черемоша п’ють холодну воду.
У садочку вівчара встрічає
Дівчинонька, що його кохає.

Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу, вбралася калина.
Вівчара в садочку, в тихому куточку
Жде дівчина, жде.